Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница.
Косити, -шу́, -сиш, гл. Косить. Ой там по над яром козак сіно косить.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх.
Протьохкати, -каю, -єш, гл. О соловьѣ: прощелкать.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. І сягонеш умом до його правди.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
