Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обріка

Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Бевхнути, -ну, -неш, гл. = бебевхнути. Він її тоді тією паляницею як бевхне по плечах. Драг. 173.
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Ді́йма, -ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Дої́жний, -а, -е. Сытный.
Змолоти, змелю, -леш, гл. Смолоть. Принесе зерно, змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Змели мені пшениченьку. Чуб. V. 17.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята. Богодух. у.
Охолода, -ди, ж. Прохлада.
Правопись, -си, ж. = правопис. Друкуємо сей лист, не одміняючи в йому правописи. О. 1861. X. 136.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.