Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду.
Котовий, -а, -е. Кошачій.
Начерти, -рчу́, -ре́ш, одн. в. отъ начерпа́ти
Пооб'їжджати, -джа́ю, -єш, гл. = пооб'їздити.
Попереточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и переточити, но во множествѣ.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Слюсак, -ка, м. Деревянный крючекъ, въ который западаетъ деревянная щеколда.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L.
