Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води.
2) Выдвигать, выдвинуть.
Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Є такі злобителі, що його підпалюють.
Курта, -ти, ж.
1) Короткое одѣяніе до пояса.
2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ.
Попромивати, -ва́ю, -єш, гл. Промыть (во множествѣ).
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Ускубти, -бну, -неш, гл. 1) Дернуть за волосы. Хто схоче, добре ускубне за вражий чуб його зубами. 2) Урвать, дернуть. Вскубни трохи сіна. Живемо.... як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.
