Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обріка

Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Вибійчаний, -а, -е. Изъ набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.
Лю́бця, -ці, ж. Милочка. Жінко ж моя, любцю ж моя, іди ти додому. Чуб. V. 93.
Оклецькуватий, -а, -е. Толстый и низкій.
Примащувати, -щую, -єш, сов. в. примастити, -мащу, -стиш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. І. 99.
Роскладний, -а́, -е́ Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Сердитися, -джуся, -дишся, гл. Сердиться. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Ном. № 3473.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива. Чуб. III. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.