Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обріка

Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІКА"
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Замика́ння, -ня, с. 1) Запираніе. 2) Заключеніе (въ тюрьму).
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Макс. Як намальовані встають передо мною всі місця. Левиц. І. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Грин. II. 169. Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. Зміев. у. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу. Зміев. у.
Обруб, -ба, м. 1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі. 2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова. Черниг. у.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха. Грин. III. 666.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив. Чуб. V. 8.
Розчищати, -шаю, -єш, сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.
Уплинути, -ну, -неш, гл. = уплисти. Багато води до моря уплине. Ном. № 5683.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.