Дупе́дичко, -ка, с. Ум. отъ дупельце.
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость.
Захряснуты, -сну, -нешъ, гл. 1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова 2) Застрять. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш'ї. .
Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага.
Незміренне и незмірено, незмірно, нар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки.
Скуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили.
Стійчик, -ка, м.
1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах.
2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи.
Струтити Cм. стручувати.
