Виготовувати, -вую, -єш, сов. в. виготувати, -тую, -єш, гл. Изготовлять, изготовить, приготовлять, приготовить. Кадовби набиває, клепки сама було виготовує.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Кожда ручка собі карлючка. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Особний, -а, -е. = особий.
Хвилинник, -ка, м. = хвилівник.
Шалата, -ти, ж. = салата. Ум. шалаточка. Посіяла шалаточку, на шалаті дрібне зерно.
