Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрідкуватий

Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДКУВАТИЙ"
Глогинька, -ки, ж. Ягода боярышника. Вх. Уг. 233.
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Пошивайло, -ла, м. Игра съ жгутомъ. Мил. 56.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить. Ном. № 3347.
Скригулець, -льця, м. = крагулець. Вх. Пч. 11. 8.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Ном. № 11350. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик. Кобел. у.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Чугар, -ра, м. Тараканъ. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІДКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.