Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Брудніти, -нію, -єш, гл. Грязниться, становиться грязнымъ.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ.
Нахильний, -а, -е. Склонный.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Поприлітати, -та́ємо, -єте, гл. Прилѣтѣть (во множествѣ). Уже ластівочки поприлітали.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі.
Родний, -а, -е. ? Це родний камінь — кинь його.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась!
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш.
