Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Завзя́ття, -тя, с. Энергія, отвага, стойкость, неуступчивость, упорство. Колихали (отамана) на руках, вихваляючи його лицарське завзяття. А в братів твоїх козаків багато завзяття.
Консул, -ла, м.
1) Консулъ. З Россії... втікло три чоловіки... От — що робить? У Палац, до німецького консула.
2) Въ старинной бурсѣ: родъ надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
