Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпірати II

Обпірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. обіпрати, обперу, -реш, гл.кого. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Н. п. Та їх (діти) треба обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Накара́ти, -ра́ю, -єш, гл. Наказать, покарать. От накарав мене Бог таким чоловіком! Г. Барв. 100. Накарав міх, то й торби страшно. Ном. № 5794.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Підстолини, -лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей. Вх. Зн. 49.
Плахта, -ти, ж. 1) Женская одежда вмѣсто юбки: кусокъ толстой шерстяной ткани, спеціально для этого изготовляемый, въ видѣ длиннаго четвероугольника (ширина до 3/4 арш., длина до 2 1/2 арш.) сшивается до половины съ другимъ такимъ же кускомъ; на половинѣ плахта перегибается и оборачивается вокругъ таліи. Четвертая часть плахти (половина четвероугольника) наз. гривка, сшитая половина наз. станок, несшитыя гривкикрила. Вас. 169 — 170. Въ черниг. у. крила называются кри́си. Чуб. VII. 428. КС. 1893. V. 282. КС. 1889. V. Сумцовъ, № 21 — 22. 2) То-же, что и полотнянка, но длинная и безъ таліи. Гол. Од. 44. 3) Родъ бѣлаго платка, по формѣ похожаго на широкое полотенце, — имъ покрываются лемчанки. Гол. Од. 76. 4) Простыня. Угор. Ум. пля́хі(о)тка. Г. Барв. 227. Плахотка-червчаточка. Шевч. 375.
Проробити Cм. проробляти.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Шостак, -ка, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. шостачо́к. МУЕ. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБПІРАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.