Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпірати II

Обпірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. обіпрати, обперу, -реш, гл.кого. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Н. п. Та їх (діти) треба обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Гій меж. 1) Cм. II. Гі. 2) Крикъ на звѣря, тоже, что и тю. Гій тулюлю! Вовк як побіжить! Грин. І. 223.
Заня́ти, -ся. Cм. займати, -ся.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Підхватити, -ся. Cм. підхвачувати, -ся.
Підхмелитися Cм. підхмелитися.
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Розодітися, -нуся, -нешся, гл. Раздѣться. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБПІРАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.