Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обпірати II

Обпірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. обіпрати, обперу, -реш, гл.кого. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Н. п. Та їх (діти) треба обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБПІРАТИ II"
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Кульмичуватий, -а, -е. Объ овцахъ: съ большимъ курдюкомъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Надібра́ти Cм. надбірати.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Повтулювати, -люю, -єш, гл. То-же что и утулити, но во множествѣ.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Сизий Cм. сиз.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБПІРАТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.