Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лют

Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮТ"
Беґоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Відчубити, -блю, -биш, гл. Оттаскать за волосы.
Збі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Прикинуться бѣднымъ, начать жаловаться на бѣду. Як збідкається: що се я, дурний, наробив! О. 1861. X. 23.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Сверщок, -щка, сверщук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.