Виполювати 2, -люю, -єш, сов. в. виполоти, -лю, -леш, гл. Выпалывать, выполоть. Заходивсь коло того проса.... виполов його гарно.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Доса́дни́й, -а, -е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. 2) Вредний. Поганому животу досадні й пироги. Ум. досадне́нький.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
За́слінка, -ки, ж. Доска для закрытія отверстія въ кухонной печи. Одслонила заслінку, виняла з печі... і поїла.
Змішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. 44. Змішався щавій з лободою.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Попільнуха, -хи, ж.
1) = попелюха 2. Cм. попільниця.
2) Гашеная известь.
Собкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ).
2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили!
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
