Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. 2) Гренокъ. Просіяне з ушками, з грінками. 3) Корзинка подсолнечника. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Дочі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дочеса́тися, -шуся, -шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Піяти, -пію, -єш, гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Піють кури перші, піють і другі.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Сонців, -цева, -ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матеріи.
Стидкий, -а, -е. Заставляющій себя стыдиться, постыдный. Де ся взяв татарин, стидкий, бридкий, поганий. Сидить стидка з своім милим, да ще й обнялася.
