Башта, -ти, ж.
1) Башня. Змурував високу багату. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу.
2) Старая толстая ель. Ум. баштонька, башточка.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Ум. жи́чечка.
Крапелина, -ни, ж. = крапля. Ум. крапелинка, крапелиночка. А дощику ніхто і крапелинки не бачив.
Мо́рщинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. 2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою.
Нахлептатися, -пчуся, -чешся, гл. = нахлеськатися.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Та на свого цюру споглядає. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.
Щипа, -пи, ж.
1) Щепка.
2) = клешня (у рака). Cм. щипало.
