Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наводити

Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Св. Л. 83. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5)оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. Греб. 389. 6) наводити личко. Cм. личко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОДИТИ"
Дої́жно нар. Сытно, достаточно ѣды. Чи доїжно, чи доліжно тобі? Ном. № 10387.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування. Чуб. V. 674.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Парно нар. Душно, парно.
Подекуди нар. 1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах. Ном. № 3570. 2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Г. Барв. 372.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Розіспаний, -а, -е. Разоспавшійся. Н. Вол. у.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.