Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.

Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.

Вергання, -ня, с. Бросаніе, швыряніе. Г. Барв. 425.

Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.

Круг I, -га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! Кіевск. у. (Проклятіе). 8) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. Левиц. І. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. Посл. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 — 3) волокна неньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Сорт: кругів прядіва. Мнж. 46. 6) — коліс. Комплекта колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кругом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное (Шух. І. 250); круг является одною изъ двухъ сторонъ колиски (Шух. І. 98), частью м'яльниці (Вас. 159). 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная кулеша. Шух. І. 96. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. Рудч. Чп. 250. 11) — гончарський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее веретено, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой лавиця, при помощи жабки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідняк, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Шух. І. 261, 262. Полтавскія названія частей круга: веретено — веретено, п'ятка — деревянная подставка для круга, порплиця — желѣзный подшипникъ для веретена, а дучка — лунка въ ней, лава = скамья, коник = жабка, спідняк, сподень, кружка — нижній кругъ, верхняк, голова, головка, кружалко — верхній кругъ; спиці — большею частью круглыя деревянныя трос ти, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпеник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Вас. 179. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльонський, головатий, шестерня, воло́ський. Вас. 179. 12) Тулья шапки. Вас. 156. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. Грин. III. 162. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. Гол. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. Кіев. г. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. Левиц. І. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Вх. Лем. 428. Ум. кружечок, кружок.

Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.

Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.

Сороколітній, -я, -є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.

Тужливо нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.

Цінціпер, -ру, м. = цмин. Драг. 33.