Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікатися

Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИСЯ"
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Шкинтати, -таю, -єш, гл. = шкитильгати. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.