Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл.
1) Обшивать, обшить.
2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Хто мене буде обшивать?
3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Церкву новим ґонтом обшив.
Окописько, -ка
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Поперебовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Взболтаться (о многомъ). Молочко гарне було, позастоюване, а поки довезли по цій дорозі, то й поперебовтувалося.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче.
