Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити.
Зажи́н, -ну, м. Начало жатвы, — родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить.
Нащосерце нар. = нащесерце.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Привіятися, -віюся, -єшся, гл. Прибыть, притащиться, явиться (неуважительно къ прибывшему). Забув же він сови позвать; а совонька не гнівалась, сама вона привіялась.
Розвидняти, -няє, сов. в. розвидніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать, разсвѣсть. А як стало розвидняти, пішов єм глядати. Тільки розвидніло, — узяв своїх хортів і пішов.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою.
Тридньовий, -а, -е. Трехдневный.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
