Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навозити 2

Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЗИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЗИТИ 2"
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. ( Залюбовск.).
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Обаринок, -нка, м. Крендель, баранка. Ум. обари́ночок. Як я їла винні япка, ще й обариночки. Грин. III. 255.
Предвічний, -а, -е. = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЗИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.