Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навкір

Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВКІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВКІР"
Арци́. Архи. Прибавляется къ нѣкоторымъ словамъ для усиленія значенія, напр.: арцибіскуп — католическій архіепископъ, арцира́бин — главный раввинъ; иногда и ради насмѣшки, напр.: арциду́рень.
Бакалійний, -а, -е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Ґоґо́зи мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.
Дякі́вський, -а, -е. Свойственный дьячку. Не кидавсь дяківської натури. Кв. II. 213.
Лишни́ця, -ці, ж. Лишекъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Пропразникувати, -ку́ю, -єш, гл. = просвяткувати.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВКІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.