навкір
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Том 2, ст. 471.