Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навколінці

Навколі́нці нар. = навколішки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВКОЛІНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВКОЛІНЦІ"
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Змикитити, -ки́чу, -тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Ма́точка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мати. Та немає тих крамарок, що продають ріднесеньких маточок. Мил. 265. 2) Крестная мать. Угор. 3) Пестикъ (у цвѣтка). 4) Ум. отъ матка.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Остити Cм. остивати.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Гол. Од. 15. Cм. спінка.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти. Анан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВКОЛІНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.