Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши.
Зви́чно нар. 1) Привычно. 2) Обычно, въ обычаѣ.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba.
Остопранцюватіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Мені ця робота вже остопранцюватіла.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Проспати, сплю, спиш, гл.
1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну.
2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
