Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наворожити

Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОРОЖИТИ"
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Оклепати, -паю, -єш, гл. = околотити 1. Желех.
Осердя, -дя, с. = осердок. Новомоск. у.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый. Вх. Пч. І. 15.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.
Розсипчастий, -а, -е. Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.