Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навіч

На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІЧ"
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
За́білка, -ки, ж. = забіл. Желех.
Затопи́ти, -ся. Cм. затопляти, -ся.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Черк. у. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих. Полт. у.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Перемудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Хаменити, -ню, -ниш, гл. Соглашать, приводить къ согласію? Той їх годить, хаменить, той їх розважає. Рудан. І. 104.
Шиндокора, -ри, ж. Мошна, калита. А на йому шуба-люба, а у тій шубі шиндокора, а в шиндокорі три шеляжечки. Чуб. III. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.