Волонько, -ка, с. Ум. отъ віл.
Голоцюцьок, -цька, м. = голопуцьок. Повне гніздо горобиних голоцюцьків.
Ґвер, -ру, м. Ружье.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Книгарь, -ря, м. Книжный торговецъ, книгопродавець. За поміччу ш. п. Кожанчикова, що не тільки яко книгарь, але яко правдивий... приятель покійників прийнявся за сю справу, друкується тепер усе. .
Павич, -ча, м.
1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава.
2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Хвершальський, -а, -е. Фельдшерскій.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.
