Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволока

На́волока, -ки, ж. = волока. Гол. Од. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКА"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Бобина, -ни, ж. Одно зерно боба. Ум. бобинка, бобиночка.
Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Лу́пнути Cм. лупати.
Обіздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться. Федьк.
Однак нар. Однако. Хоча він був і вдовець, однак же любив закликати до себе веселих гостей. Левиц. І. 209.
Осіянський, -а, -е. Испорч. сіонський. На Осіянській горі. Мнж. 152. матка осіянська, — въ заговорахъ названіе матки у пчелъ. Мнж. 152.
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Роспоряжати, -ся, гл. = роспоряджати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.