Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволока

На́волока, -ки, ж. = волока. Гол. Од. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКА"
Безушча, -ча́ти, с. Горшечокъ съ оторваннымъ ухомъ. Вх. Зн. 30.
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Блідолиций, -а, -е. Блѣднолицый. Желех.
Кіпніти, -ні́ю, -єш, гл. Таять. Желех.
Крамарство, -ва, с. Торговля. Одначе протисся (до багацтва) не крамарством, а більше промислами. Левиц. І. 239.
Обплітати, -та́ю, -єш, сов. в. обплести, -плету, -те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить.
Орох, -ху, м. = горох. Драг. 363. ХС. III. 66. Напрягла ороху. Грин. II. 163.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Пташина, -ни, ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Чуб. V. 476. Ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко! О. 1861. VI. 151.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.