Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікання

Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАННЯ"
Гарнасуватися, -суюся, -єшся, гл. = гарнаситися. Вх. Лем. 402.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Обшукування, -ня, с. Обыскиваніе.
Павутина, -ни, ж. Паутина. Чуб. V. 819.
Передарувати, -ру́ю, -єш, гл. Передарить, раздарить. Передарував багато на своїм віку.
Пожахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Часом Галя пожахнеться. МВ. ІІІ. 68.
Проженихатися, -хаюся, -єшся, гл. Проухаживать.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.