Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікання

Наволіка́ння, -ня, с. Родъ вышивки на тулупахъ гарусомъ. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАННЯ"
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium. ЗЮЗО. I. 122.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Ном. № 2009. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Рудч. Ск. І. 172. Cм. Дізнаватися.
За́гад, -ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Згляд, -ду, м. 1) = погляд. 2) Контроль, досмотръ, присмотръ. Тоді не було згляду такого, як теперечки. Н. Вол. у.
Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Наддзю́бувати, -бую, -єш, сов. в. наддзю́бати, -баю, -єш, гл. Надклевывать, надклепать.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.