Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навмана

Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. Ном. № 1335. От, буде навмана стрибати. Рудч. Ск. І. 64. Навманя росказую. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВМАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВМАНА"
В'язільник, -ка, м. = в'язальник. Харьк.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 133.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.
Лю́тер, -тра, м. = лютор. К. МБ. III. 261.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Прокатати, -таю, -єш, гл. Прокатать (на лошади).
Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.
Скраголь, гля, м. = скраколь.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВМАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.