Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволокти

Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Будячина, -ну, ж. = будяк.
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Головень I, -вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха. Ном. № 6405.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Прохазяйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.
Сивісінький, -а, -е. Совершенно сѣдой. Мій батечку старенький, сивісінький. Мил. 188.
Трандахи́ловий, -а, -е. Сиреневый. Шейк.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.