Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволокти

Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Бреус, -са, м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Віда, -ди, ж. Вѣсть, слухъ. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. І. 89.
Головоїд, -да, м. = людоїд? Гол. ІІІ. 40.
Забі́йниця, -ці, ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре. Федьк.
Кропковий, -а, -е. Настоянный на укропѣ (о водкѣ). В приставках стояла брага, а в бутилях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна. Мкр. II. 23.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.