Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволікати

Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛІКАТИ"
Бусол, -сла, м. = бусель. Драг. 8.
Виписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. виписатися, -шуся, -шешся, гл. Выписываться, выписаться, уходить, уйти изъ общества. Адже ти не виписувався із запорожців? Шевч. 301.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. Камен. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. І. 362.
Запру́та, -ти, ж. 1) Палка въ плетнѣ. 2) Палка, употребляемая при стягиваніи связаннаго. Cм. запручувати 2.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Пожерач, -ча, м. Обжора.
Роздавлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Раздавливаться, раздавиться.
Розіспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Разоспаться. Вечеряйте ж, дітки, я розіспався. Ном. № 14113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.