Вс... Cм. ус....
Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть.
Дово́льність, -ности, ж. Довольствіе, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш?
Ковмір, -ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір.
Крадці нар. Крадькома.
Нянькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата.
Оберемок, -мка, м.
1) Охапка; вязанка. Оберемок дров.
2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Часина, -ни, ж. Время, минута. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Ум. часинка. часиночка. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. Забіг на часиночку до удови.
Чахонька, -ки, ж. Ум. отъ чахоня.
