Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупити

Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Шух. I. 177. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? Чуб. III. 132. 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. Ном. № 13424. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. Ном. № 7414. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12335. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. Ном. № 12207. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить. Ном. № 9752.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПИТИ"
Багняний, -а, -е. = Багнистий. Желех.
Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло. Чуб. І. 215.
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  
Начинатися, -наюся, -єшся, сов. в. начатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Рожа одцвілася, а калина началася. Мет. 19.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Позамикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = позамикати. Дівка позамикалась і лягла спать. Грин. І. 199. 2) Запереться (о многихъ). А люде біднії в селі, неначе злякані ягнята, позамикались у хатах. Шевч. 544.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Розохочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розохотитися, -чуся, -тишся, гл. Получать, получить желаніе, охоту.
Росплакатися, -чуся, -чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.