Тлумачення / значення слова "ЛУПИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

лупити

Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Шух. I. 177. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? Чуб. III. 132. 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. Ном. № 13424. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. Ном. № 7414. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12335. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. Ном. № 12207. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить. Ном. № 9752.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Бурмистерський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный бургомистру.

повністю...

Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.

повністю...

Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка. Вас. 155.

повністю...

Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.

повністю...

Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.

повністю...

Скорушина, -ни, ж. = скорух. Вх. Лем. 466.

повністю...

Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.

повністю...

Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.

повністю...

Стукотнеча, -чі, ж. = стукнява.

повністю...

Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.

повністю...