Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льнувати

Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬНУВАТИ"
Біжниця, -ці, ж. 1) = божниця. 2) Храмъ. Соломон біжницю ставив. Гн. І. 51.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Инакше нар. = инак. Инакше на. Рудч. Ск. І. 126.
Квасник, -ка, м. 1) Погребъ для квашеныхъ овощей. Кіев. г. 2) Кадка для квашенія. Екатер. г. Мнж. 181. 3) Дубильный чанъ. Сумск. у.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
Радка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові. К. Бай. 100.
Роспалити, -ся. Cм. роспалювати, -ся.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Тандитниця, -ці, ж. Старьевщица, ветошница. Шейк. Ум. танди́тнична.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.