Вилуплювати, -люю, -єш, сов. в. вилупити, -плю, -пиш, гл.
1) Вылущивать, вылущить; откалывать, отколоть. Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи. Тріску на одвірку вилупила.
2) Выводить, вывести, произвести, родить — преимущественно о птицахъ, но иногда, какъ грубое выраженіе, и о людяхъ. Вилупила куріпочка усіх тільки троє (куріп'ят). От я підсипав під тую свиню, а вона й вилупила мені шість волів, так як соколів. Вилупила вона ту дитину.
3) Вызубривать, вызубрить, выучить. Було аж сльози тобі котяться, а таки не вилупиш тих латинів та греків, як отче наш.
4) Выпучивать, выпучить, вытаращить. Вилупив очі, як баран.
Гнилля, -ля, с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
Коритнячка, -ки, ж. Черепаха.
Переплітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. переплестися, -ту́ся, -тишся, гл. Переплетаться, переплестися.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Потиснутися, -нуся, -нешся, гл. Потѣсниться.
Прекрасен, -сна, -не, прекрасний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний.
Стоголовий, -а, -е. Стоглавый. От меч тобі на гидру стоголову.
Уступний, -а, -е. Вступительный. уступне письмо. Запродажная запись.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество.
