Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупіж

Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЖ"
Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Гиверень, -рня, м. = иверень. Кінь так біжить, що аж гиверні летять з під ніг. Черк. у.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.
Походонька, -ки, ж. Ум. отъ похода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПІЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.