Винизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать все. Винизала усе намисто, — і намистинки не зосталося.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники.
Кін, ко́ну, м.
1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались.
2) Мѣсто игры.
3) Сцена.
Кумівщина, -ни, ж. Время битвы козаковъ съ поляками подъ Кумейками въ 1637 г. Як од Кумівщини да до Хмельнищини, як од Хмельнищини да до Брянщини, як од Брянщини да й до сього ж то дня, як у землі кралевській да добра не було.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель.
Опудало, -ла, с. Чучело. Годився б у коноплі на опудало. Отсе опудало погане. Увійшло якесь опудало.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня.
Проміжний, -а, -е. Промежуточный.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
