Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупесиння

Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕСИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПЕСИННЯ"
Жо́вто нар. Желто. Сади роскішні, доріжки помеж деревом ніби жовто помальовані. Левиц. І. Г. 214. Голова морочиться, в очах мені жовто. Левиц. І. 73.
Зале́глість, -лости, ж. Недоплата, недоборъ, недоимка.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій. Вх. Лем. 417.
Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Магомета́нка, -ки, ж. Магометанка. Желех.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Сестричний, -ного, м. = сестрінець. Желех.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПЕСИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.