Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луска

Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
Коротеча, -чі, ж.на те́бе! Чтобъ ты пропалъ! Желаю тебѣ смерти! Вх. Зн. 28. Cм. коротка година.
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Миргор. у. Він неристь положив на мене. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Люде неристь накладали оце на мене. Екатер. г. Cм. нересть.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Познавати, -наю́, -є́ш, сов. в. познати, -знаю, -єш, гл. = пізнавати, пізнати. ЗОЮР. І. 210. Вийди, мати, з хати познавати дитяти. Мет. 171.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Умастити, -щу, -стиш, гл. Умаслить, обмаслить, обмазать.
Хваток, -тка, м. Въ выраженіи: на хватку. Наскоро, спѣша. Випив на хватку стакан чаю. Мир. ХРВ. 261.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.