Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупати 2

Лупа́ти 2, -па́ю, -єш, гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАТИ 2"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Запусти́ти Cм. запускати.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Притрухлий, -а, -е. Слегка подгнившій. Притрухле дерево.
Сарапати, -паю, -єш, гл. Вспылить. Вх. Зн. 62.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ. Ананьев. у., Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.