Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущіння

Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩІННЯ"
Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Жовтожа́р, -ру, м. Оранжевый цвѣтъ.
Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися. Васильк. у.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Свиріпа, -пи, ж. Раст. a) Bunias orientalis L. О. 1862. X. 16. б) Brassiса napis L. ЗЮЗО. І. 114. в) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. І. 136.
Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.