Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Кромка, -ки, ж. — хліба = окраєць хліба.
Кружляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли.
2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
Непокладний, -а́, -е Громоздкій.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный.
2) Современный.
Покотьоло, -ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Ум. покотьольце.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Прожиток, -тку, м. Житье; средства для жизни. Жінка, витративши на лікарів ввесь прожиток, не могла вигоїтись. Не то мені, не то дітям, а онукам і правнукам стане на прожиток. Ум. прожиточен. Аби то вас Пречиста Діва уздаровила віком і здоров'єчком добрим, прожиточком щасливим.
