Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущик

Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИК"
Джуми́ха, -хи, ж. = Джумачиха. Пішов джумак топитися, а джумиха дивитися. Чуб. І. 178.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Колобок, -бка, м. Лепешка круглой формы. Баба... витопила в печі, замісила яйцями борошно... спекла колобок. Рудч. Ск. II. 2.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Перепоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Въ выраж. пора перепори́лась Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.
Сперва, сперву, нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Чуб. II. 143. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. ІІ. 154.
Шкарпетки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках. Левиц. І. Бов. 230.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.