Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупавка

Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАВКА"
Дзю́бнути Cм. Дзюбати.
За́манка, -ки, ж. Приманка. Оттепер же то саме й пора, панове товариство, кожному з нас чужі звичаї кидати, панські цяцьки занедбовувати, на городянські заманки не вважати. К. (О. 1862. III. 24).
З-серця нар. Разсердившись. Турн з-серця скрипотів зубами. Котл. Ен.
Ключник, -ка, м. Ключникъ.
Напра́вка, -ки ? Ні швець, ні мнець, ні направка. Ном. № 2965.
Обвечеріти, -ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка. Ном. № 8466.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.