Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Ло́бас, -са, м. 1) Съ большимъ лбомъ. 2) Тупица, остолопъ. Ото ще дурний лобас! Нічого до пуття не зробить.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ.
Прослати Cм. простилати.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець.
Угринка, -ки, ж. Венгерка.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Чудитися, -джуся, -дишся, гл. = чудуватися. Перевертням морським чудились.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. ;
