Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льон

Льон, -ну, м. 1) Ленъ, Linum usilatissimum. L. 2) дикий льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. I. 127. 3) жовтий —. Раст. Linum flavum. ЗЮЗО. I. 127. 4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. ЗЮЗО. I. 126. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Грин. III. 260. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Грин. III. 413. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон. Чуб. V. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОН"
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Запе́внити Cм. запевняти.
Здобувани́на, -ни, ж. = здобуток.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
Похворатися, -раємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Усі у нас похворалися. Зміев. у.  
Тогобічний, -а, -е. , тогобічній, -я, -є. Находящійся или живущій на другомъ берегу, по ту сторону рѣки.
Це. Cм. Се.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный. Гн. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.