Бирка и бирька, -ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. 5) = багнітка. 6) Сосновая шишка. 7) Родъ дѣтской игры. 8) Животное: стоногъ, тысячерогъ.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. 2) Приторно. 3) Тошно.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Переп'ят устати. Стать кому на дорогѣ, преградить кому путь. Переп'ят встане на тебе, москалю, моє святе, моє пророче слово.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
