Величкий, -а, -е. Большой.
Вишній, -я, -є. Верхній. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру.
2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній?
Гниловід, -воду, м. Болото, поросшее сѣномъ и лѣсомъ. Во мн.: гниловоди. Незамерзающія болота.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл.
1) = захрумкаты.
2) = захрущаты.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника.
