Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льокай

Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОКАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОКАЙ"
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Доплести́ Cм. доплітати.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202.
Натяк, -ку, м. Намекъ. Чуб. II. 561. Ном. № 5700.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОКАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.