Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

львов'янин

Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВОВ'ЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВОВ'ЯНИН"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Дога́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замедлить до извѣстнаго времени. Догаявся, що вже й ніч. Харьк. г.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Облапувати, -пую, -єш, сов. в. облапати, -паю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане. Желех.
Чіп II, меж. = Чіпа. Лохв. у.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія. Вх. Пч. II. 36.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬВОВ'ЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.