Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лускач

Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи. Шух. І. 300.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКАЧ"
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Викомпонувати, -ную, -єш, гл. Выдумать, придумать. Про що иншому і згадать страшно, те низовець.... викомпонує, вимізкує. К. ЧР. 137.
Жерди́на, -ни, ж. = жердка. Ум. жердинка.
Закладча́нин, -на, м. Гость, приглашенный на празднество по поводу закладки зданія. Чуб. VII. 376.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших. Мир. ХРВ. 128.
Любисти́на, -ни, ж. Одинъ экземпляръ растенія любисток.
Мняки́на Cм. м'якина.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.