Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луцак

Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦАК"
Бетежний, -а, -е. Больной. Вх. Зн. 2.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Горі́лий, -а, -е. Горѣлый. Межи вами женишище, як горілеє днище. Мет. 195. Горілий пеньок. Грин. І. 65.
Мертве́ць, -ця́, м. = мрець. Місяць світе, мертвець їде. Чуб.
Наспотикатися, -ка́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57. Я по чужих нивах наспотикалась. Мил. 205.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Трутовець, -вця, м. Бабочка, Maeroglossa faciformis. Шейк.  
Шкурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шкура. 2) Кожица на плодахъ. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на ній репне. Дещо. 3) Пленка. Пождіть, діти, поки Біг на кісіль шкурку натягне. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЦАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.