Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луцак

Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЦАК"
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. Угор. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 6.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Лісови́к, -ка, м. 1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198. 2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у. 3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
Нехаяти, -хаю, -єш, гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл. 1) Построгать нѣкоторое время. 2) Перестрогать (во множествѣ). 3)дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.
Ширшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться шире, расширяться. К. ДС. 27. Од тепла усяка річ ширшає. Ком. Р. ІІ. 79. Тюрма неначе ширшає. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЦАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.