Багор, -гра, м. 1) Пурпурный цвѣтъ. Далі, далі, онде небо багром рум'яніє. 2) Косякъ, часть составного обода колеса.
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Закрапати треба березівкою виразок.
Горноста́й, -та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. Та же пѣсня. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Куковка, -ки, ж. = зозуля.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Лежухові Бог долю дає. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus.
Проба, -би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. пробу знімати. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Кому то вже така краля не сподобна буде! А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
