Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупак

Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки. Вас. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПАК"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Вигнічувати, -чую, -єш, сов. в. вигнітити, -чу, -тиш, гл. Выжимать, выжать.
Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Докури́ти, -ся. Cм. докурювати, -ся.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Мідя́нчик, -ка, м. Долгоносикъ, Blynchilis cipreus.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Опруг, -га, м. 1) Кругъ. Шух. І. 278. 2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Конст. у.
Сербин, -на, м. 1) Сербъ. 2) Родъ танца. ЗЮЗО. II. 503. Ум. сербинонько.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.