Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луск

Луск, -ку, м. Трескъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСК"
А́вторський, -а, -е. Авторскій. Желех.
Вуж, -жа, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає. Рудч. Ск. І. 1
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика. Гол. І. 81.
Проказати Cм. проказувати.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. Желех. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). Ном., стр. 294, № 129. З) Сверчокъ. Желех.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Страшкий, -а, -е. Страшный. Страшкий такий собака. Черниг.
Сушня, -ні, ж. 1) Сушильня. 2) Сушеные фрукты. КС. 1893. VII. 77. 3) Сухое дерево, сухія вѣтви. Вх. Уг. 270.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.