Блюзнути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула.
2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього.
3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное.
Забрьо́хати, -ся. Cм. забрьо́хувати, -ся.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Клокічка, -ки, ж.
1) Деревянный колокольчикъ, вѣшаемый скоту на шею. Ковель.
2) Раст. Staphylca pinnata L. Клокічки. У гуцульскихъ женщинъ: монисто, сдѣланное изъ нанизанныхъ круглыхъ зеренъ этого растенія.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається.
Чоботоробець, -бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло!
