Перейти до вмісту
Словник Грінченка

лупати 1

Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. Ном. № 567. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. МВ. (О. 1862. III. 55). Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Ном. № 3640. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші. Греб. 402.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 381.